Словник

Сучасний повноконтактний стиль карате, заснований Хідеюкі Ашіхарою в 1980 році. Використовує круговий рух Сабакі, сліпий кут (Шікаку) та контроль суперника за допомогою захватів і кидків.

Японські бойові мистецтва як шлях самовдосконалення, моральної стійкості, дисципліни та поваги.

«Шлях порожньої руки» — традиційне японське бойове мистецтво без зброї, що поєднує техніку ударів, блоків та розвиток характеру.

Місце шляху — тренувальний зал та простір для вивчення бойових мистецтв і внутрішньої дисципліни.

Традиційний одяг для занять карате, що складається з куртки (увагі), штанів (дзубон) та пояса (обі).

Пояс у карате, що позначає учнівський (Кю) або майстерський (Дан) ступінь.

Уклін, ритуальне привітання та прояв взаємної поваги і вдячності.

Традиційне вітання у контактному карате: «терпіти під тиском». Виражає рішучість, повагу та готовність діяти.

Тактичне кругове переміщення тіла в просторі. Замість прямого зіткнення захисник змінює кут і дистанцію, виходячи у сліпу зону суперника.

Бойова дистанція, простір і таймінг між двома суперниками, що постійно змінюється під час руху.

Сліпа зона — вигідна тактична позиція на зовнішньому боці суперника, де він обмежений у захисті та атаці.

Виведення суперника з рівноваги та порушення його стійкості перед завершальною технікою.

Миттєва концентрація енергії та напруження м'язів у момент контакту удару або блоку.

Стан безперервної пильності, концентрації та готовності до, під час і після виконання техніки.

Коротка медитація в позі сейдза на початку та в кінці тренування для зосередження розуму.

Вчитель, майстер або головний інструктор у додзьо («той, хто народився раніше й веде по Шляху»).

Старший учень, помічник інструктора або досвідченіший колега в додзьо.

Молодший учень або початківець у додзьо.

Титул майстра високого рангу (зазвичай від 5-го Дану й вище).

Майстерський ступінь, власник чорного пояса (Юданся).

Учнівський ступінь (від 10-го до 1-го Кю) з кольоровими поясами (Муданся).

Практика базових технік, стійок, ударів та блоків під керівництвом тренера.

Формалізований комплекс рухів, що поєднує стійки, блоки та удари.

Спаринг — контрольований або вільний бій з партнером.

Розминка та підготовчі вправи перед основним тренуванням.

Тест на силу та точність удару шляхом розбивання твердих предметів (дощок, цегли).

Бойова стійка та готовність, з якої можна миттєво рухатися, захищатися або атакувати.

Стійка непорушності з розставленими на ширину плечей ногами.

Передня глибока стійка з більшою вагою на передній зігнутій нозі.

Задня захисна стійка з вагою на задній зігнутій нозі.

Стійка вершника з широкою базою та однаковим розподілом ваги.

Стійка «трьох битв» для максимальної концентрації внутрішньої сили та захисту паху.

Мобільна спарингова стійка для швидкого переміщення у будь-якому напрямку.

Робота ніг, техніка переміщень та ухилів на татамі.

Звичайний крок уперед зі зміною ніг.

Приставний крок: задня нога підтягується до передньої перед ривком.

Круговий поворот на носку для швидкої зміни кута атаки.

Верхній рівень — голова, обличчя, шия та підборіддя.

Середній рівень — сонячне сплетіння, ребра, живіт та груди.

Нижній рівень — пах, стегна, коліна та гомілки.

Ліворуч / лівий бік.

Праворуч / правий бік.

Вперед / прямий напрямок.

Вбік / боковий напрямок.

Назад / позаду.

Круговий / рух по дузі.

Передній кулак — ударна поверхня двох перших кісточок вказівного та середнього пальців.

Тильний бік кулака для швидких хльостких ударів у голову.

«Рука-меч» — зовнішнє ребро долоні для рублячих ударів і блоків.

Основа долоні для безпечних та нищівних ударів у підборіддя чи ніс.

Лікоть — потужна ударна зброя для ближнього бою.

Коліно — потужна ударна частина для ударів по корпусу та стегнах.

Подушечка стопи під пальцями для прямих ударів ногою.

Підйом стопи (підйом нігтями) для кругових ударів ногою.

П'ята — тверда ударна поверхня для ударів назад та зверху-вниз.

Гомілка — основа для лоу-кіків та захисних блоків проти ударів ніг.

Прямий удар кулаком з обертанням передпліччя та рухом стегон.

Однойменний випад кулаком з кроком уперед.

Різноіменний удар задньою рукою з максимальною ротацією стегон.

Верхній висхідний блок передпліччям для захисту голови.

Нижній змитаючий блок передпліччям проти ударів у живіт та пах.

Блок передпліччям ззовні-всередину для захисту середнього рівня.

Блок передпліччям зсередини-назовні.

Скручуючий звал супротивника з переворотом через власну вісь у Сабакі.

Удар ногою — загальна назва для всіх ударів ногами.

Прямий удар ногою вперед подушечкою стопи (Чусоку) в корпус або голову.

Круговий удар ногою підйомом або гомілкою по стегну, корпусу чи голові.

Боковий удар ребром стопи (Сокуто) або п'ятою.

Прямий удар ногою назад п'ятою з контролем через плече.

Удар коліном зблизька, часто зі стягуванням голови чи корпусу супротивника.

Рублячий удар п'ятою зверху вниз (Axe-kick).

Традиційне сидіння на колінах з прямою спиною під час церемоній у додзьо.

Команда для поклону в бік головної стіни додзьо (сьомен).

Команда для поклону вчителю з вигуком «Осу».

Команда «Приготуватися!» до виконання вправи.

Команда «Почали!» для старту вправи чи поєдинку.

Команда «Стоп / Закінчити!» — миттєве припинення дій.

Бойовий вигук з глибини живота, що поєднує дихання, силу та дух у момент удару.

Команда повернутися у вихідну стійку (Фудо дачі).

Число 1 (один) — перший рахунок у тренуванні.

Число 2 (два).

Число 3 (три).

Число 4 (чотири).

Число 5 (п'ять).

Число 6 (шість).

Число 7 (сім).

Число 8 (вісім).

Число 9 (дев'ять).

Число 10 (десять) — завершальний рахунок з Кіяй.

Техніки кидків та збивань в Ашіхара карате після виведення суперника з рівноваги.

Техніки утримання та контролю суперника на землі після кидка.

Комбінації та плавні зв'язки між техніками.

Динамічне силове дихання животом, що зміцнює центр тіла.

Спокійне відновлювальне дихання для стабілізації серцебиття.

Бойовий дух, незламність та прагнення ніколи не здаватися.

Стан чистого розуму («не-розум»), вільний від страху та вагань.

Паралельна стійка на ширині плечей зі стопами прямо (50/50).

Формальна стійка для поклону з п'ятами разом та носками під 45°.

Стійка із зімкнутими стопами.

Стійка кота (90% ваги ззаду, передня нога на подушечці стопи).

Природна відкрита стійка на ширині плечей, носки трохи назовні, вага розподілена рівномірно.

Стійка на ширині плечей із носками трохи всередину та рівномірним розподілом ваги.

Коротка стійка: одна стопа трохи попереду іншої, стопи майже паралельні, вага врівноважена.

Схрещена стійка, де одна нога проходить позаду іншої, а тіло залишається опущеним і готовим змінити напрямок.

Широка низька стійка зі стопами й колінами назовні та рівномірним розподілом ваги.

Стійка журавля на одній опорній нозі, друга нога піднята й готова до наступного руху.

Маневр ухиляння всім тілом з лінії атаки.

Ковзний крок із притягуванням задньої ноги.

Діагональний напрямок (під кутом 45°).

Фронтальний напрямок / передня частина додзьо.

Ліворуч та праворуч / на обидва боки.

Внутрішній / зсередини.

Зовнішній / ззовні.

Центральна лінія тіла, яка захищається та атакується в карате.

«Меч стопи» — зовнішнє ребро стопи для ударів Йоко-гері.

Внутрішня частина стопи для підсічок (Аші-барай).

«Залізний молот» — нижнє ребро стиснутого кулака.